ЗВІТ: Проміжні підсумки конкурсного процесу

ЗАТВЕРДЖЕНО

Керівництвом ВСО ФКП

Протокол від 1.07.2013 №1/7-13

З В І Т

«Проміжні підсумки конкурсного процесу»

Як відомо, 19 січня цього року набрала чинності нова редакція закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Як зміни вплинуть на процеси, що відбуваються у правовідносинах учасників справ про банкрутство? Про це можна буде дізнатися лише через кілька років, порівнявши показники розгляду господарськими судами справ про банкрутство у 2013-2014 рр. (їх динаміку, часові та регіональні відмінності) з відповідними показниками 2011-2012 рр. Наразі проаналізуємо останні.

Законодавчі зміни

Загалом новий закон покликаний вирішити багато виявлених наукою та судовою практикою проблем провадження у справах про банкрутство. Вагому, якщо не найголовнішу, роль у підготовці нової редакції акта відіграла судова влада, зокрема Вищий господарський суд. Перейнявши саме його багаторічний досвід застосування попередньої редакції «банкрутного» закону, парламент зміг досягти позитивних результатів у реформуванні правового поля, що, своєю чергою, дозволило Україні зробити вагомий крок у наближенні до міжнародних регуляторних стандартів у питаннях подолання неплатоспроможності.

Закон, як зазначається в пояснювальній записці, спрямований на приведення інституту відновлення платоспроможності у відповідність до сучасних умов, на покращення регуляторного середовища України та рейтингових показників у дослідженні Світового банку й Міжнародної фінансової корпорації щодо ведення бізнесу.

Дійсно, раніше чинне законодавство, що стосувалося неплатоспроможності, дозволяло спотворювати принципи права, закладені в Конституції та законах України. Численні прогалини в законі, а також суперечності між окремими положеннями правових актів, необмеженість їх трактування унеможливлювали забезпечення стабільності «банкрутних» правовідносин та єдності в розумінні змісту актів українського законодавства. Такий стан справ ускладнював виконання судовою владою своєї місії – стояти на варті загальнолюдських цінностей, прав і свобод людини та громадянина, верховенства права, забезпечуючи його панування в усіх сферах суспільного життя.

За даними Світового банку й Міжнародної фінансової корпорації, у 2010 р. позиція України в рейтингу «ведення бізнесу» за індикатором «закриття бізнесу» була низькою й оцінювалася негативно порівняно з іншими країнами світу – 145-е місце серед 183 країн. У 2011-му ми опустилися на 150 місце, і у 2012 році ситуація не змінилася на краще.

Факторами, які негативно впливають на показник «закриття бізнесу», є часові та фінансові витрати, пов’язані з процедурами відновлення платоспроможності або банкрутства суб’єктів господарювання, низький показник індексу стягнення в цих процедурах.

Бажаючи покращити показники України, а також зважаючи на програму економічних реформ Президента на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», якою передбачено вжиття органами державної влади відповідних заходів, спрямованих на реформування процедури банкрутства, парламент узявся заповзятливо вносити зміни до закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою прискорення та покращення ефективності конкурсних процедур.

Здійснення правосуддя

Практика розгляду господарськими судами справ про банкрутство засвідчила, що попередня редакція закону, на жаль, не сприяла фінансовому оздоровленню суб’єктів господарювання. Як наслідок, не відбувалося відновлення платоспроможності підприємств у процедурі банкрутства. Переважна більшість таких справ закінчувалася ліквідацією підприємств, а не їх оздоровленням.

Заяви про банкрутство за спрощеною процедурою здебільшого надходили від податкових органів та

Пенсійного фонду задля списання безнадійної заборгованості відсутнього боржника.

У справах про банкрутство закріпилася тенденція до зменшення кількості укладених мирових угод, які передбачають відстрочку, розстрочку або прощення боргів, що надає боржникові час, необхідний для проведення розрахунків за поточними боргами та для покращення (відновлення) виробничої діяльності.

Незмінно низьким був рівень ефективності процедури санації, яка в більшості випадків використовувалася для затягування провадження у справах, котрі, як правило, врешті-решт завершувалися визнанням боржника банкрутом та його ліквідацією.

Водночас, розглядаючи справи про банкрутство, суди, крім інтересів кредиторів щодо погашення боргових зобов’язань, також ураховували реальні можливості відновлення діяльності та платоспроможності боржника та погашення заборгованості по заробітній платі. Щоправда, практично в усіх випадках спроби відновлення платоспроможності боржника, який перебував у процедурі банкрутства, не досягали бажаної мети. Поодинокими були справи, в яких провадження припинялося через затвердження звіту керуючого санацією.

Крім того, недобросовісні боржники при зверненні до суду умисно не вказували всіх кредиторів, фальсифікували бухгалтерські довідки та інші документи щодо кредиторської та дебіторської заборгованості.

Склалася також тенденція до збільшення кількості виявлених судами фактів порушення законності, за які передбачена кримінальна відповідальність (фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства, незаконні дії при банкрутстві, невиконання рішень суду). Це спричиняло надсилання судами повідомлень до правоохоронних органів у порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу.

 «Банкрутні» тенденції

У 2011-2012 рр., з одного боку, спостерігалося значне зменшення кількості розглянутих господарськими судами справ про банкрутство. Проте з іншого – їх значущість постійно зростала, адже суттєво збільшився розмір майнових вимог, заявлених та присуджених до стягнення. Так, у 2012 р. було подано понад 11,3 тис. заяв про порушення провадження у справі про банкрутство, що на 27% менше порівняно з 2011-им (близько 14,8 тис.).

Відбулося значне зменшення й кількості порушених проваджень у справах про банкрутство. Якщо 2011 р.їх було трохи більше ніж 9,1 тис., то 2012-го цей показник зменшився на 22% і не сягав навіть 7 тис.

Практика засвідчила, що найчастіше із заявами про порушення справ про банкрутство звертаються податкові органи. Проте торік таких звернень від податківців надійшло удвічі менше – близько 2 тис., тоді як у 2011-му – майже 4 тис.

Значно зменшилася кількість справ про банкрутство, порушених за заявами боржників: з 1,3 тис. у 2011 р.до трохи більш як 900 у 2012-му.

Загальна тенденція до зменшення розглянутих справ переривається суттєвим збільшенням розміру заявлених до стягнення майнових вимог: з 31 млрд грн. у 2011 р. до 35 млрд — у 2012-му. Зросла й сума коштів, присуджених до стягнення: з майже 26 млрд грн. у 2011 р. до близько 28 млрд — у 2012-му.

Прикметно, що задоволені торік вимоги кредиторів у сумі 28 млрд грн. (у 2011-му 26 млрд) становлять майже третину від загальної кількістю присуджених до стягнення майнових вимог за всіма категоріями справ: у 2012 р. — понад 82 млрд грн., у 2011-му — 74 млрд).

До ВГС у 2012 р. надійшло 2,2 тис. скарг, що на 15,3% менше, ніж у 2011-му (2,6 тис.). За результатами їх розгляду суд касаційної інстанції виніс 1,6 тис. постанов у 2012 р. та 1,3 тис. — у 2011-му.

Сприяв єдності судової практики й Верховний Суд, який у 2011—2012 рр., за результатами перегляду рішень у порядку, передбаченому розд.ХІІ-2 ГПК, прийняв 6 постанов у справах про банкрутство (від 12.09.2011 №7/353-09-4561, від 24.10.2011 №10/1946, від 29.09.2011 №16/209/09-26/89/10-12/263-10, від 26.12.2011 №16/87/09-21/134/09, від 16.01.2012 №21/315/10 та від 18.12.2012 №5/34-09). Ці рішення ВС є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Усе пізнається в порівнянні

Наразі влада активно переконує громадян України та представників міжнародних інституцій у суттєвих здобутках нової редакції закону, серед яких називаються:

• скорочення та чітке окреслення строків процедур у справах про банкрутство;

• забезпечення паритетності захисту інтересів боржників і кредиторів;

• запровадження дієвого механізму відновлення платоспроможності боржника та

• запобігання майновими маніпуляціям.

Наголошується, що головним принципом, на якому ґрунтується нова редакція закону, є пріоритет збереження суб’єкта господарювання над застосуванням ліквідаційних процедур. Пояснюється значення цього принципу для розвитку господарських правовідносин у державі.

Багато уваги приділяється новаціям акта, зокрема розширенню можливостей для ранньої діагностики загрози настання неплатоспроможності боржника, ефективному застосуванню заходів щодо запобігання його банк­рутству, а також проведенню позасудових процедур відновлення платоспроможності боржника, зокрема процедури досудової санації. Звертається увага на посилення засад захисту інтересів кредиторів, відмову від такої спрощеної процедури, як банкрутство відсутнього боржника.

Натомість статистичні дані стосовно кількості, динаміки та інших показників розгляду справ про банкрутство є універсальними показниками процесів у цих правовідносинах. Так, порівняння показників 2012 та 2011 рр. дозволяє виявити характерні тенденції, які склались у діяльності судів стосовно розв’язання цієї категорії спорів. Ці результати мають як практичне значення, так і науковий інтерес. Тож наприкінці 2014 р. було б доцільно провести аналіз статистичних даних і порівняти отримані показники за 2013-2014 рр., їх динаміку, часові та регіональні відмінності з показниками 2011-2012 рр.

Зокрема, цікавими будуть дані щодо кількості ліквідованих юридичних осіб; кількості справ, у яких затверджено звіт керуючого санацією та мирові угоди, а також стосовно середньої тривалості розгляду справи та процедур банкрутства. Лише після такого порівняння можна буде говорити про певну користь від нововведень.

Не виключено, що нова редакція закону й не призведе до суттєвих змін. Адже, як зазначає доктор юридичних наук В’ячеслав Джунь, у ній не реалізовано раціональної прокредиторської моделі законодавства про неспроможність, яка постійно генерує стимули для ефективного використання суб’єктами господарювання обмежених ресурсів.

Очевидно, попередня редакція закону не сприяла фінансовому оздоровленню суб’єктів господарювання. Чи зміниться ситуація – покаже час і судова практика.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Comments are closed

©2013. Всеукраїнська громадська організація «Саморегулівна організація фахівців конкурсного процесу».